Опис власного досвіду роботи з проблеми
«Формування гуманістичного світогляду учнів
у процесі вивчення історії»
Свою педагогічну діяльність як вчитель історії я почала в 2006 році. В 2010 році, зацікавившись темою післякурсового завдання «Формування гуманістичного світогляду учнів у процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін» і розуміючи актуальність цієї проблеми, обрала її основним напрямком своєї діяльності через вивчення законів України, науково-методичної літератури, досвіду колег.
Актуальність проблеми
Традиції теоретичних та практичних досліджень гуманістичного виховання започатковані ще в епоху Відродження і с того часу вважаються актуальними. Великі гуманісти епохи проголосили свободу людської особистості, права людини на задоволення земних потреб. Становлення системи гуманістичних цінностей пов’язано з іменами багатьох відомих мислителів ХУІІ-ХVІІІ століть. Свої думки вони спрямовували на пошуки шляхів досягнення гармонії в суспільстві на засадах гуманної моралі. Німецький філософ І.Кант вважав, що існування людини вже є найважливішою метою. В центрі його філософії – людина, її гідність і доля. Він запевняв, що все потрібно робити для людини, в ім’я її. Гуманістичні ідеї, пов’язані з розумінням людини як частини природи і самоцінності її особистості, створили основу провідної світової орієнтації прогресивних суспільних рухів. Гуманізм як ідейно-цілісний комплекс став включати в себе всі вищі цінності, які одержали назву загальнолюдських: людяність, свобода і справедливість, гідність, працьовитість, совість, відповідальність, рівність, братерство та ін.
Традиції теоретичних та практичних досліджень гуманістичного виховання започатковані ще в епоху Відродження і с того часу вважаються актуальними. Великі гуманісти епохи проголосили свободу людської особистості, права людини на задоволення земних потреб. Становлення системи гуманістичних цінностей пов’язано з іменами багатьох відомих мислителів ХУІІ-ХVІІІ століть. Свої думки вони спрямовували на пошуки шляхів досягнення гармонії в суспільстві на засадах гуманної моралі. Німецький філософ І.Кант вважав, що існування людини вже є найважливішою метою. В центрі його філософії – людина, її гідність і доля. Він запевняв, що все потрібно робити для людини, в ім’я її. Гуманістичні ідеї, пов’язані з розумінням людини як частини природи і самоцінності її особистості, створили основу провідної світової орієнтації прогресивних суспільних рухів. Гуманізм як ідейно-цілісний комплекс став включати в себе всі вищі цінності, які одержали назву загальнолюдських: людяність, свобода і справедливість, гідність, працьовитість, совість, відповідальність, рівність, братерство та ін.
Провідна ідея досвіду полягає в тому, щоб:
♦ формувати оптимальну модель навчання і виховання учнів, спрямовану на становлення гуманістичного світогляду учнів;
♦ сприяти розвитку загальнолюдських чеснот;
формувати ціннісне ставлення дітей до себе, до людей, до культурних надбань рідної країни;
♦ формувати ключові компетенції всебічно розвиненої особистості, самостійної, активної і творчої, керованої зсередини, здатної приймати й реалізувати рішення щодо власного життя;
♦ розвивати інтелект дитини, її критичного та творчого мислення.
Науково-теоретичне обґрунтування обраної теми
Визначальна роль у пошуку нових гуманних моделей педагогічного процесу майбутньої школи належить В.О.Сухомлинському, який писав, що дійсна гуманність педагогіки полягає в тому, щоб зберегти радість, щастя, на яке має право дитина. В.О.Сухомлинському належить пріоритет у визначенні необхідності виховувати у дітей непопулярні за тих умов цінності: терпимість, милосердя, людяність. Найновітнішою концепцією, яка втілює демократичні, гуманістичні ідеї стосовно формування, розвитку особистості, є цілісна теорія особистісно орієнтованого виховання, розроблена в Інституті проблем виховання АПН України під керівництвом І.Д. Беха. Це нова освітня гуманістична філософія, яка є альтернативою директивній авторитарній педагогіці. В ній обґрунтувано психолого-педагогічні умови, які є основою реалізації особистісно орієнтованого виховання шляхом створення новітніх виховних технологій. В першу чергу – це “формування у суб’єкта здібності і бажання усвідомлювати себе як особистість”, “культивування у вихованні цінності іншої людини”, “культивування у вихованні досвіду свободи приймати особисті рішення”.
Тому вдосконалення освітньо-виховного процесу нами розглядається в контексті гуманістичної парадигми виховання – ставлення до людини згідно зі ст.3 Конституції України, як до найвищої цінності, переорієнтації на особистісну спрямованість, створення умов, які забезпечують входження в соціум, усвідомлення принципів і цінностей суспільного життя.
В своїй практичній діяльності передусім бачу особистість, а потім учня… І за час навчання моїх вихованців у закладі освіти намагаюся допомогти їм засвоїти знання і зрозуміти, що вони повинні стати гідними громадянами своєї малої батьківщини, нашого неспокійного регіону, Вітчизни. Намагаюся формувати «в учнів почуття власної гідності, повагу до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатність формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки» (за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти).
Тема, над якою працюю, має на меті розвинути інтерес до вивчення історії, створення на уроках сприятливого емоційного фону. Для цього використовую на уроках низку спеціальних прийомів (див. розробки уроків):
♦ «Емоційне стимулювання» — констатую будь-який, навіть незначний, успіх, навіюю дитині віру в себе, відкрита для довіри.
♦ «Авансування» — створюю психологічну настанову на досягнення поставленої мети.
♦ Прийом «Даю шанс» - це шанс заздалегідь підготовленої ситуації, у якій учень отримує можливість несподівано для себе розкрити свої можливості.
♦ Прийом «Загальна радість» - це емоційний відгук колективу на успіх одного із своїх членів. Важливо, щоб у досягненнях кожного школяра його товариші бачили результати своєї праці, а сама дитина розуміла, що її радість — це радість підтримки, стану «свій серед своїх». Зрештою, у тому, як реагує дитячий колектив на успіхи і невдачі своїх членів, особливо помітно виявляється його моральна сутність, гуманістичний світогляд. На практиці цей прийом реалізую завдяки допомозі окремих учнів, що «ведуть» за собою неуспішних.
♦ Прийом «Кольорова рефлексія» передбачає запитання, в яких я пропоную варіанти відповідей і співвіднесені з ними кольори. Учні обирають свою відповідь та сигналізують смужкою певного кольору.
Звичайно, не можна охопити всього того, з чого будує вчитель свою роботу. Але, кожен день учителя — новий крок оволодіння секретами їх Величності — Добра, Краси, Радості. Це вселяє впевненість дитини в тому, що його думка важлива, до нього прислухаються, його поважають.
Велике значення у своїй роботі приділяю розвитку інформаційної компетентності, так як робота історика – це дослідження різних джерел інформації: карт, історичних текстів, археологічних знахідок, творів мистецтва. Для цього активно використовую в освітньому процесі наочність: ілюстрації, уривки з художніх та документальних фільмів, книги, мультимедійні презентації, що є зручним та ефектним способом представлення інформації за допомогою комп'ютерних програм (див. презентації на блозі).
Використовуючи інтерактивні технології (робота в парах, ротаційні (змінні) трійки, два-чотири - всі разом, «Карусель», робота в малих групах, «Акваріум») на уроках, вчу дітей толерантного ставлення до товаришів, вміння вислухати, зрозуміти думку інших. Спостереження показали, що методи «ПРЕС», «Мозковий штурм», «Рольові ігри» підвищують пізнавальну активність учнів. Застосовуючи такі методичні прийоми, спонукаю школярів до практичної та розумової діяльності, без якої немає руху вперед в оволодінні знаннями. Вони дозволяють учням на уроці:
◄ формувати власну думку та гуманістичний світогляд;
◄ вчитися чути і слухати іншу людину, поважати думку співрозмовника;
◄ збагачувати свій соціальний досвід шляхом включення і переживання тих чи інших ситуацій;
◄ продуктивно засвоювати навчальний матеріал;
◄ активно і творчо працювати, проявляти свою індивідуальність;
◄ вміти вирішувати конфлікти в повсякденному житті;
◄ аналізувати факти та інформацію;
◄ творчо підходити до навчального матеріалу.
Крім цього, часто використовую активні методи та елементи проблемного навчання, які спонукають до активної розумової і практичної діяльності в процесі оволодіння навчальним матеріалом не тільки учнів високого та достатнього рівня досягнень, але й дітей з низькою мотивацією. Доволі часто використовую такий метод активного навчання як «Дерево цілей», де «вершина дерева» - головна мета, «гілки дерева» - додаткові цілі. Цей метод дозволяє школярам побачити свої цілі в колективі, в групі. Мотивує на отримання стійкої структури мети, проблем, напрямків на уроці. Свою діяльність спрямовую головним чином не на викладення готових знань, їх запам'ятовування і відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями і вміннями в процесі активної розумової і практичної діяльності. При цьому застосовую метод «Автобусна зупинка», коли матеріал розподіляю по зупинкам. На кожній зупинці учні виконують індивідуальні або групові завдання.
Для завершення уроку або теми використовую такі методи як «Мудра порада», «Лист до самого себе», «Коло висновків» тощо. Ці методи допомагають ефективно, грамотно та цікаво завершити урок, побачити результати засвоєння матеріалу учнями та об’єктивно оцінити знання.
На своїх уроках постійно звертаюся до міжпредметних зв'язків, що не тільки підвищує ефективність освоєння знань, а й надає великий виховний вплив. Історичне та культурне минуле країни нерозривно пов'язане з підростаючим поколінням, безпосередньо впливає на його життя, допомагає йому формувати власну життєву позицію, гуманістичний світогляд.
Всі прийоми, які застосовую у своїй педагогічній діяльності, спрямовані на вирішення головного завдання - розбудити в кожному учні бажання вчитися. У рамках роботи над цією темою, крім вивчення методичної літератури, передового педагогічного досвіду та підвищення кваліфікації, багато уваги приділяю практичному втіленню набутих знань. Для цього беру участь в семінарах, в роботі шкільної та міської циклових комісіях, ділюся досвідом з колегами на педагогічних радах. Маю власний сайт учителя на порталі «Инфоурок», де представлені розробки уроків, презентації та методична література (переглянути). В стадії розробки сайт «Репетитор», який створюю для дистанційного навчання учнів під час карантину, канікул та для індивідуальних консультацій обдарованих дітей.
Результати впровадження досвіду. Досягнення
На мою думку, вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і співпраці вчителя й учня. Плануючи свої уроки, прагну створити всі умови для формування гуманістичного світогляду дітей, намагаюся зробити навчання цікавим і емоційним процесом. Аналіз своєї діяльності приводить до висновку, що в роботі з’явились позитивні результати:
► діти працюють із зацікавленістю;
► підвищується міцність засвоєння учнями навчального матеріалу;
► у дітей, які мають низький та середній рівні навчальних досягнень з’являється впевненість у своїх силах;
► учні з високим рівнем навчальних досягнень демонструють міцні знання;
► піднявся рівень якості навчання з 60,5% до 67% .
Позитивними результатами в роботі вважаю успіхи моїх учнів у шкільних олімпіадах, конкурсах: Всеукраїнський інтерактивний конкурс «Лелека» (2012 р., 1 місце), у І етапі (шкільному) Малої академії наук: «Історія храму» (2012 р., 2 місце); «Пісні нашої місцевості» (2013 р., 1 місце); «Історія виготовлення українських народних страв» (2014 р., 2 місце).
Постійно поповнюю свої власні наробки: розробки уроків (переглянути), позакласних заходів (переглянути), дидактичний матеріал (переглянути), тестові завдання, картки. Маю публікації на сайті «Записник сучасного вчителя», де розміщені розробки уроків, презентації, творчі роботи, за які отримала відповідні сертифікати.
Висновки
Впроваджуючи свій досвід роботи, я досягаю провідної мети – формую гуманістичний світогляд учнів в процесі вивчення історії. Цей процес відбувається лише за умови активної співпраці дітей та учителя.
Упродовж своєї роботи я переконалася, що залучаючи учнів до народних над-бань, толерантного ставлення до подій минувшини, знайомством з особливостями життя та побуту народів світу і при цьому використовуючи сучасні педагогічні технології, можна сформувати творчу, компетентну особистість учня.
Література
1. Конституція України.
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.
3. Бех К. Виховання особистості: Сходження до духовності: [наук. видання] / Бех К.: Либідь, 2006. 272с.
4. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
5. Коваль Н.А. Духовность в системе профессионального становления специалиста. – М., 1997. – С. 18.
6. Крючков Г. Болонський процес в Україні // Іноземні мови в навчаль- них закладах. – № 3. – 2004. – С. 6–9.
7. Макутон П.Я. Світоглядні ідеали і цінності, їх місце і роль в культурі // Актуальні проблеми духовності: Збірник наукових праць / Криворізький державний пед. університет. – Кривий Ріг: І.В.І. – 2002.
8. Подмазин С.И. Личностно-ориентированное образование. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – С. 10.
9. Соболева Н.И. Мировоззрение и жизненный выбор личности. – К., 1989. – 190 с.
10. Сокуренко О.О. Формуємо світогляд дитині в ігровій та дослідницькій діяльності: [навчальний посібник / О.Слокуренко. – Миколаїв: МОІППО, 2009. – 124 с.]
11. Сухомлинський В. Думки про літературу в школі // Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ–ХХ ст.): Хрестоматія / Упоряд.: Л.Д. Березівська та ін. – К.: Наук. світ, 2003. – С. 410.
12. Сухомлинський В. О. Народження громадянина / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. шк., 1970. – 288 с.
13. Сущенко А. В. Гуманізація педагогічної діяльності вчителя : [наук.- метод. посіб.] / А. В. Сущенко. – Запоріжжя : Прем’єр, 2003. – 222 с.
Тема, над якою працюю, має на меті розвинути інтерес до вивчення історії, створення на уроках сприятливого емоційного фону. Для цього використовую на уроках низку спеціальних прийомів (див. розробки уроків):
♦ «Емоційне стимулювання» — констатую будь-який, навіть незначний, успіх, навіюю дитині віру в себе, відкрита для довіри.
♦ «Авансування» — створюю психологічну настанову на досягнення поставленої мети.
♦ Прийом «Даю шанс» - це шанс заздалегідь підготовленої ситуації, у якій учень отримує можливість несподівано для себе розкрити свої можливості.
♦ Прийом «Загальна радість» - це емоційний відгук колективу на успіх одного із своїх членів. Важливо, щоб у досягненнях кожного школяра його товариші бачили результати своєї праці, а сама дитина розуміла, що її радість — це радість підтримки, стану «свій серед своїх». Зрештою, у тому, як реагує дитячий колектив на успіхи і невдачі своїх членів, особливо помітно виявляється його моральна сутність, гуманістичний світогляд. На практиці цей прийом реалізую завдяки допомозі окремих учнів, що «ведуть» за собою неуспішних.
♦ Прийом «Кольорова рефлексія» передбачає запитання, в яких я пропоную варіанти відповідей і співвіднесені з ними кольори. Учні обирають свою відповідь та сигналізують смужкою певного кольору.
Звичайно, не можна охопити всього того, з чого будує вчитель свою роботу. Але, кожен день учителя — новий крок оволодіння секретами їх Величності — Добра, Краси, Радості. Це вселяє впевненість дитини в тому, що його думка важлива, до нього прислухаються, його поважають.
Велике значення у своїй роботі приділяю розвитку інформаційної компетентності, так як робота історика – це дослідження різних джерел інформації: карт, історичних текстів, археологічних знахідок, творів мистецтва. Для цього активно використовую в освітньому процесі наочність: ілюстрації, уривки з художніх та документальних фільмів, книги, мультимедійні презентації, що є зручним та ефектним способом представлення інформації за допомогою комп'ютерних програм (див. презентації на блозі).
Використовуючи інтерактивні технології (робота в парах, ротаційні (змінні) трійки, два-чотири - всі разом, «Карусель», робота в малих групах, «Акваріум») на уроках, вчу дітей толерантного ставлення до товаришів, вміння вислухати, зрозуміти думку інших. Спостереження показали, що методи «ПРЕС», «Мозковий штурм», «Рольові ігри» підвищують пізнавальну активність учнів. Застосовуючи такі методичні прийоми, спонукаю школярів до практичної та розумової діяльності, без якої немає руху вперед в оволодінні знаннями. Вони дозволяють учням на уроці:
◄ формувати власну думку та гуманістичний світогляд;
◄ вчитися чути і слухати іншу людину, поважати думку співрозмовника;
◄ збагачувати свій соціальний досвід шляхом включення і переживання тих чи інших ситуацій;
◄ продуктивно засвоювати навчальний матеріал;
◄ активно і творчо працювати, проявляти свою індивідуальність;
◄ вміти вирішувати конфлікти в повсякденному житті;
◄ аналізувати факти та інформацію;
◄ творчо підходити до навчального матеріалу.
Для завершення уроку або теми використовую такі методи як «Мудра порада», «Лист до самого себе», «Коло висновків» тощо. Ці методи допомагають ефективно, грамотно та цікаво завершити урок, побачити результати засвоєння матеріалу учнями та об’єктивно оцінити знання.
На своїх уроках постійно звертаюся до міжпредметних зв'язків, що не тільки підвищує ефективність освоєння знань, а й надає великий виховний вплив. Історичне та культурне минуле країни нерозривно пов'язане з підростаючим поколінням, безпосередньо впливає на його життя, допомагає йому формувати власну життєву позицію, гуманістичний світогляд.
Всі прийоми, які застосовую у своїй педагогічній діяльності, спрямовані на вирішення головного завдання - розбудити в кожному учні бажання вчитися. У рамках роботи над цією темою, крім вивчення методичної літератури, передового педагогічного досвіду та підвищення кваліфікації, багато уваги приділяю практичному втіленню набутих знань. Для цього беру участь в семінарах, в роботі шкільної та міської циклових комісіях, ділюся досвідом з колегами на педагогічних радах. Маю власний сайт учителя на порталі «Инфоурок», де представлені розробки уроків, презентації та методична література (переглянути). В стадії розробки сайт «Репетитор», який створюю для дистанційного навчання учнів під час карантину, канікул та для індивідуальних консультацій обдарованих дітей.
Результати впровадження досвіду. Досягнення
На мою думку, вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і співпраці вчителя й учня. Плануючи свої уроки, прагну створити всі умови для формування гуманістичного світогляду дітей, намагаюся зробити навчання цікавим і емоційним процесом. Аналіз своєї діяльності приводить до висновку, що в роботі з’явились позитивні результати:
► діти працюють із зацікавленістю;
► підвищується міцність засвоєння учнями навчального матеріалу;
► у дітей, які мають низький та середній рівні навчальних досягнень з’являється впевненість у своїх силах;
► учні з високим рівнем навчальних досягнень демонструють міцні знання;
► піднявся рівень якості навчання з 60,5% до 67% .
Позитивними результатами в роботі вважаю успіхи моїх учнів у шкільних олімпіадах, конкурсах: Всеукраїнський інтерактивний конкурс «Лелека» (2012 р., 1 місце), у І етапі (шкільному) Малої академії наук: «Історія храму» (2012 р., 2 місце); «Пісні нашої місцевості» (2013 р., 1 місце); «Історія виготовлення українських народних страв» (2014 р., 2 місце).
Постійно поповнюю свої власні наробки: розробки уроків (переглянути), позакласних заходів (переглянути), дидактичний матеріал (переглянути), тестові завдання, картки. Маю публікації на сайті «Записник сучасного вчителя», де розміщені розробки уроків, презентації, творчі роботи, за які отримала відповідні сертифікати.
Впроваджуючи свій досвід роботи, я досягаю провідної мети – формую гуманістичний світогляд учнів в процесі вивчення історії. Цей процес відбувається лише за умови активної співпраці дітей та учителя.
Упродовж своєї роботи я переконалася, що залучаючи учнів до народних над-бань, толерантного ставлення до подій минувшини, знайомством з особливостями життя та побуту народів світу і при цьому використовуючи сучасні педагогічні технології, можна сформувати творчу, компетентну особистість учня.
Література
1. Конституція України.
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.
3. Бех К. Виховання особистості: Сходження до духовності: [наук. видання] / Бех К.: Либідь, 2006. 272с.
4. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
5. Коваль Н.А. Духовность в системе профессионального становления специалиста. – М., 1997. – С. 18.
6. Крючков Г. Болонський процес в Україні // Іноземні мови в навчаль- них закладах. – № 3. – 2004. – С. 6–9.
7. Макутон П.Я. Світоглядні ідеали і цінності, їх місце і роль в культурі // Актуальні проблеми духовності: Збірник наукових праць / Криворізький державний пед. університет. – Кривий Ріг: І.В.І. – 2002.
8. Подмазин С.И. Личностно-ориентированное образование. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – С. 10.
9. Соболева Н.И. Мировоззрение и жизненный выбор личности. – К., 1989. – 190 с.
10. Сокуренко О.О. Формуємо світогляд дитині в ігровій та дослідницькій діяльності: [навчальний посібник / О.Слокуренко. – Миколаїв: МОІППО, 2009. – 124 с.]
11. Сухомлинський В. Думки про літературу в школі // Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ–ХХ ст.): Хрестоматія / Упоряд.: Л.Д. Березівська та ін. – К.: Наук. світ, 2003. – С. 410.
12. Сухомлинський В. О. Народження громадянина / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. шк., 1970. – 288 с.
13. Сущенко А. В. Гуманізація педагогічної діяльності вчителя : [наук.- метод. посіб.] / А. В. Сущенко. – Запоріжжя : Прем’єр, 2003. – 222 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар